Останні новини

Новина

Роль громадянського суспільства в митній реформі в Україні

Україна переживає амбітні структурні реформи, спрямовані на зміцнення своїх демократичних інститутів та захисту прав людини, нав'язування верховенства права та розвиток сучасної ринково орієнтованої економіки. Митна реформа - одна з ключових реформ в порядку денному української політики.

 

Це дуже складна реформа; вона зачіпає різні інтереси, які іноді суперечать навіть представникам однієї групи або прошарку суспільства. Тим не менш, цього разу є всі підстави говорити про успіх, адже до справи буде залучено громадянське суспільство, яке традиційно є двигуном успішних змін у країні.


Після багатьох років безуспішних спроб реформувати митницю, в 2019 році Україна мала ще один шанс її «відновити». Впровадження митної реформи є однією з вимог МВФ, необхідність проведення митної реформи у 2019 році є частиною узгодженого рішення 5-го засідання Ради асоціації Україна-ЄС. У той же час, опитування бізнесу показують, що український бізнес підтримує інституційну реформу митних органів.

 

Митна реформа має багато акціонерів з різними і навіть суперечливими інтересами. У січні 2019 року бізнес стикався з ситуацією, коли митне оформлення припинилось у багатьох митних пунктах. Представники бізнес-асоціацій пояснили причину такої ситуації незаконним тиском на бізнес для підвищення митної вартості вантажів, що спричинило затримки. У свою чергу митники зазначали, що заходи, що призводять до затримки митного оформлення, є ефективним інструментом боротьби з контрабандою та сірим імпортом. Обидві сторони вірні. Рівень регуляторного тиску все ще високий.

 

За даними опитування IER, проведеного в рамках проекту «Діалог сприяння торгівлі» у 2018 році, 39% імпортерів скаржаться на складність митного законодавства, 23% експортерів говорять про митну бюрократію. У той же час оцінки Міністерства економічного розвитку і торгівлі свідчать, що 40% економічної активності в Україні відбувається в тіні.


Проблема контрабанди та «сірого імпорту» є однією з найважливіших. Крім того, корупція на митниці є перешкодою для ведення бізнесу в кожному четвертому зовнішньоторговельному бізнесі, згідно з вищезазначеним опитуванням. Такий калейдоскоп інтересів формує різні групи власників митних реформ. Існує три великі групи зацікавлених сторін: бізнес, який займається зовнішньою торгівлею, державні органи, відповідальні за питання митної справи та митниці, і громадянське суспільство як рушій змін у країні.


Перша група - бізнес, що займається зовнішньою торгівлею. Основна мета цього гравця - спростити митні процедури, знизити його вартість, що в кінцевому підсумку повинно призвести до зниження витрат на ведення бізнесу та, відповідно, збільшення прибутку компанії. Ця група не є однорідною.

 

Підгрупа 1 - це «білий» бізнес. Цей бізнес працює за правилами, зацікавлений у спрощенні процедур та правил, але також зацікавлений у тому, щоб усі члени сектору дотримувались одних і тих же правил.
Підгрупа 2 - це так званий «сірий бізнес». Це бізнес, який порушує правила за допомогою різних «квазіправових» механізмів, включаючи штучне зниження митної вартості або перекласифікацію товарів. Через це такий вид бізнесу отримує якусь порівняльну перевагу перед бізнесом, який відповідає правилам. Як правило, такі порушення правил є яскравим прикладом корупції.
Підгрупа 3 - це «нелегальний бізнес» - бізнес, який переміщує заборонені товари через кордон.


Друга група - представники органів державної влади. Ця група також складається з двох великих підгруп. Один з них - представники органів влади, відповідальних за формування та реалізацію митної політики з метою збору доходів до державного бюджету. До них належать Міністерство фінансів, Державна фіскальна служба та новостворена Державна митна
служба.


Ще одна підгрупа - представники органів безпеки та правоохоронних органів. Зокрема, це Служба безпеки України, яка відповідає за боротьбу з правопорушеннями, які впливають на економічну безпеку країни, як, наприклад, контрабанда певних груп товарів, та Національна поліція, представники якої з серпня 2018 року можуть бути присутніми на митних постах та мати право на перевірку вантажу.


Третя група - громадянське суспільство. Громадянське суспільство зацікавлене в просуванні реформ в Україні, боротьбі з корупцією, створенні сприятливого бізнес-середовища. Суспільство в цілому є бенефіціаром митної реформи, оскільки реформа сприятиме добробуту різних верств населення. Це створить сприятливе ділове середовище, яке сприятиме
економічному зростанню, збільшуватиме доходи до бюджету та створюватиме нові робочі місця.

 

Попередні спроби митної реформи були безуспішними саме через зацікавлені інтереси та відсутність діалогу між усіма зацікавленими сторонами. Опитування IER показують, що бізнес не відчуває участі в діалозі; у 2017 році 76% опитаних фірм заявили, що вони не брали участь у діалозі з владою щодо питань спрощення торгівлі, у 2018 році 80% підприємств, які брали участь в опитуванні, вважають, що вони не були включені до діалогу щодо спрощення торгівлі.


Уряд засвоїв уроки і зараз намагається залучити до діалогу різних зацікавлених сторін. Міністерство фінансів утворило робочу групу за участю зацікавлених сторін для обговорення проекту реформи. Крім того, громадянське суспільство як промотор реформи займає активну позицію з цього питання. У 2018 році в рамках проекту «Діалог сприяння торгівлі» було започатковано Громадську ініціативу щодо прозорої та чесної митниці під керівництвом Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (IER). Ініціатива об'єднала 18 організацій громадянського суспільства з різних регіонів України. Ініціатива спрямована на моніторинг впровадження митної реформи та сприяння діалогу між владою, бізнесом та іншими зацікавленими сторонами щодо впровадження інституційної реформи митниці.


Однак останні консультації з представниками бізнес-асоціацій, в яких брали участь ІЄР, свідчать про те, що не всі зацікавлені сторони добре інформовані та включені до діалогу. Тому громадський контроль за розробкою та впровадженням реформи залишається актуальним питанням. Викликом на 2020 рік тут буде постійна участь ОГС у такому діалозі. Така участь буде вагомим внеском у якість та успіх реформи. З іншого боку, залучення до діалогу покаже ОГС гарним прикладом того, як досягти успіху у спільних зусиллях.

 

Маріна ЗАПАРАНЧУК

студентка, політолог,

НПУ імені М.П. Драгоманова

316
2020-01-20

Додати коментар