Останні новини

Новина

20 березня 1917 року утворено Українську Центральну Раду

20 березня 1917 року у Києві було завершено створення УЦР та обрані її перші керівні структури. Головою Ради заочно було обрано Михайла Грушевського безумовного лідера українського руху.

    У період 16 - 20 березня 1917 року в суперечках і консультаціях між представниками різних політичних, громадських та інших осередків було узгоджено рішення про створення Української Центральної Ради, тут треба підкреслити саме «Українська» це відражало національний характер об'єднання, яке відбулось на основі вимог територіальної автономії України, державної української мови та забезпечення прав національних меншин.

       Вже 22 березня 1917 року УЦР прийняла свій перший документ - відозву «До Українського народу», в тексті документу був вкладений потужний посил що 30 мільйонне населення України нарешті має змогу самостійно вирішувати свою долю та має своє бачення як віршувати ти чи інші питання. «Впали вікові пута. Прийшла воля всьому пригніченому людові, всім поневоленим націям Росії. Настав час і твоєї волі й пробудження до нового, вільного, творчого життя після більш як двохсотлітнього сну. Уперше Український триддятиміліонний народе, Ти будеш мати змогу сам за себе сказати, хто ти і як хочеш жити, як окрема нація. З цього часу в дружній сім'ї вільних народів могутньою рукою зачнеш собі сам кращу долю кувати».

        Під впливом революційних подій Українська Центральна Рада перетворилась на лідера національно-визвольного руху, а після проголошення 20 листопада 1917 року Української Народної Республіки виконувала роль вищого законодавчого державного органу.

        Але треба відмітити, що у своїй діяльності Центральна Рада припустилася низки помилок що обумовило короткотривалий час її існування (розпущена П. Скоропадським після державного перевороту 29 квітня 1918 року). Діячам Центральної Ради бракувало досвіду у суто практичних питаннях таких як: збереження правопорядку, забезпечення міст продуктами, організація роботи залізниць, вона також фактично не займалася вирішенням соціально-економічних проблем (серед яких головною була земельна), а зосередила свою увагу лише на національних аспектах, проводячи паралелі з сучасністю ми можемо спостерігати подібну ситуацію і в сучасній Україні, де на жаль (порівнюючи з 1917 роком) національний рух та патріотичне піднесення, після тривалого часу, українського народу використовується, певним колом осіб, лише у власних корисливих цілях. Проте, ми українці, вже незалежної України впевнені, що нам вистачить державної мудрості, виборчої пам’яті і відповідальності за майбутнє своєї країни.

 

Фото: alyoshin.ru

467
2018-03-20

Додати коментар