Останні новини

Новина

Верховна Рада: шалена політична осінь 2018. Чого чекати від ВРУ?

Український парламент відпочивши розпочинає чергову серію своїх законотворчих засідань, тим не менш залишається відкритим питання - чи буде ефективна робота влада та діяльність влади в новому політичному сезоні. Журналісти порталу Слово Громади запитали експертне середовище, які теми і далі прикрашатися популістською локшиною та навпаки, які законодавчі ініціативи будуть обрамлені у формат законодавчого акту? А також, як вважають експерти, чи можливі результативні голосування за старі "законодавчі борги" ВРУ, а саме прийняття нового виборчого кодексу, зміна складу ЦВК, сприяння проведення первинним виборам в новостворених ОТГ, пролонгації закону "про особливий статус непідконтрольних територій"?

 

"В принципі, не погодитись з планом, окресленим спікером парламенту напередодні старту політичного сезону, важно. До того, що не сказано, але не менш важливо, я би додав зміни до закону про ДБР в частині, аби аполітизувати призначення керівного складу цього органу шляхом передачі цих функцій від зовнішньої конкурсної комісії, яка формується політичними силами, до внутрішньої. Такий крок надважливий, інакше довіри до органу, на який покладають так багато сподівань, не стане ще на етапі його формування", вважає політичний експерт Олег Петровець.

 

За його словами: "В одному із своїх останніх виступів Парубій зачепив питання прийняття нового мовного закону на заміну скасованому закону «Колесніченка-Ківалова», проте досить в’яленько, я би сказав. Натомість переконаний, що даним питанням займатимуться чи не в першу чергу з основних двох причин: 1)недостатнє приділення уваги питанню мови та невірна політика в даному контексті «вилізли Україні боком» з анексією Криму та зародженням сепаратизму на сході. На жаль, тільки після цього українські політики сповна відчули важливість даного питання. Тому, як то кажуть, тут тягнути і нема куди. По-друге: гляньте на першу політичну рекламу БПП і президента в цьому політичному сезоні, де чітко зазначено основні пріоритети: «Мова, армія, віра». В контексті намагань українського президента щодо отримання Томосу, а також свіжого внесення в парламент законопроекту щодо закріплення курсу України на вступ в ЄС та НАТО в Конституції, думаю, всі сумніви щодо лобіювання прийняття мовного закону в парламенті мають відпасти самі собою. До речі, хочу звернути увагу, що тут мовне питання не можна розглядати суто як передвиборчу технологію (як і закріплення прозахідного курсу в Конституції), адже згадаймо, ним президент почав займатися набагато раніше, коли, до прикладу, ініціював мовне квотування на радіо та ТБ".

 

Радує політолога те, що: "Серед списку політичних пріоритетів за версією голови верховної ради реформування парламенту виділено протидію законотворчому спаму та оптимізацію комітетів. Це надважливо, адже в парламентсько-президентській республіці без професійного, ефективного парламенту не буде нічого! Потрібно затямити це раз і назавжди. Єдине, як на мене, потрібно додатково зосередити увагу також на питанні відвідуваності депутатами сесій ВР, адже порожні зали – це сором держави. Побороти це явище могли б, до прикладу введення голосування більшістю від присутніх у сесійній залі, або позбавленням мандату за систематичні прогули" - зауважив експерт.

 

З приводу питання оновлення ЦВК, О.Петровець переконаний, що це питання – наче перезріле яблуко, яке вже впало на землю і починає гнити. Адже якщо склад ЦВК не буде оновлено до найближчих виборів, то нормативно можна буде просто провести їх зі старим складом, проте підстави для сумнівів щодо легітимності таких виборів українці якщо не отримають, то їм їх дуже легко нав’яжуть. Насправді попри надзвичайний «дим» довкола цього питання, оновлення складу ЦВК теоретично наразі не вигідне нікому. Чому? Та тому що махінації з підрахунком голосів відбуваються далеко не на цьому рівні, а не оновлена Комісія – хороший привід для будь кого з політичних сил, які програють, апелювати до цього моменту.

 

До інших питань, які мають непогані шанси на розгляд у сесійній зала, Петровець  відніс би е-декларування для антикорупційних ГО, адже це одна з основних вимог наших фінансових партнерів, які не чекають. Також серйозно назріло питання скасування недоторканності, адже рішення КС по обом підтриманим законопроектам в 1 читанні вже є. І ці рішення позитивні. Напередодні виборів не проголосувати за це – означає проігнорувати виконання чи не найбільшої і найдавнішої колективної обіцянки перед народом. Крім того, на часі питання пролонгації так закону про особливий статус окупованих територій, термін дії якого закінчується  в жовтні цього року. І тут, думаю, не буде ані простого процесу розгляду, ані простого рішення, адже суспільство майже повністю розчарувалося в Мінських угодах, водночас альтернативного шляху політики так і не виробили.

 

Скептично прогнозує протікання осіннього політичного сезону - Марина Багрова ("Міжнародна спілка "Інститут національної політики"). За її словами: "Зміни складу ЦВК, це одна з болючих тем. Особливо перед виборами. Представники умовно старих політичних сил явно не зацікавлені в її зміні. А що стосується закону «Про особливий статус непідконтрольних територій», то за цей закон у Верховній Раді вже забули. Оскільки там все чудово усвідомлюють, що вирішення питання українських тимчасово непідконтрольних територій знаходиться не у Верховній Раді, а в Кремлі".

 

Інший експерт, політичний аналітик Дмитро Франчук, акцентує, що слід не забувати що всі політичні сили вступили в пидготовку до виборів з видси випливає новий закон про вибори. "Ми сьогодні чуємо про п’ять ключових реформ осені в Раді: пенсійної, медичної, освітньої, судової реформ, а також запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності та електронних довірчих послуг. В той же час, варто не забувати й про інші закони: закон про ЦВК.Центральна виборча комісія в Україні працює в складі 15 чоловік. Кандидатури подає президент, порадившись з парламентськими фракціями і групами. Затверджує список Верховна Рада. Термін повноважень члена ЦВК становить 7 років. Це згідно з законом. У нинішньому ж Центрвиборчкомі лише дві людини мають повноваження - Олег Діденко і Катерина Махніцька. Аж до квітня 2021 року. У решти тринадцяти термін повноважень давно минув".

 

З приводу обмеженя депутатської недоторканності, політолог Д.Франчук зазначає, що депутатський законопроект про обмеження недоторканності парламентаріїв припускав вступ в силу "як тільки - так відразу", а президентський - з 2020 року. Але до цієї дати ще потрібно встигнути. Чи ухвалить Верховна Рада восени новий Закон про пенсії для військових не зрозумило але депутаські групи вже мають певні напрацювання.

 

Варто зазначити, що український парламент продовжить бути одним із центральних майданчиків "гарячих політичних протистоянь". Далі - Кабінет Міністрів України та Адміністрація Президента України. Тим не менш в парламенті під час робочої сесії навряд чи вдасться уникнути розгляду питання (див. законопроекти) щодо оновлення складу ЦВК, нового виборчого закону, змін до антикорупційного законодавства, голосування за введення в Україні податку на виведений капітал, тощо.

 

Багато в чому динаміка політичного сезону залежить не лише від якості роботи урядовців, парламентарів, а також і від ЗМІ, громадських активістів, які не мають дати можновладцям заговорити ту чи іншу тему, забути про окремі з них. А такий ризик є. Україну в 2019 році чатує набачений маскарад виборів від президентських до парламентських, а після них в 2020 ще й місцевих. Відповідно, Україну чекає "гаряча політична осінь".

 

Автор публікації: Дмитро Гаврилюк, політичний оглядач "Слово Громади"

1101
2018-09-06

Додати коментар