Останні новини

Новина

Незаконна забудова: кому це потрібно?

На столичних теренах, в Голосіївському районі в притул приватного житлового сектору розгортається черговий будівельний скандал, який обурив місцеву громаду. Ця історія про те, що сила громади в її єдності і що не вся громадськість готова толерувати нецивілізоване ставлення до своєї громади.

 

Так на перший погляд тихий масив старої садибної забудови у столичному Голосієво з дуже позитивною назвою Добрий Шлях повстав проти незаконного будівництва чергового ЖК на місці колишніх гаражів ГБК «Голос», що поряд з третім будинком комплексу «Голосіївський» (вул. Голосіївська 13-б).

 

Журналісти порталу «Слово Громади» поцікавились,  в чому ж полягає основна проблематика? З чим незгодна місцева громада? Якою була її реакція на конфлікт, який розгорнувся із середини липня поточного року?

 Виявляється, забудовником та орендарем «проблемної» земельної ділянки виступає ТОВ «Міськжитлобуд», що раніше збудував саме житловий комплекс «Голосіївський».  Проте цього разу «перевершив» себе, зокрема через не налаштованість на відвертого і цивілізованого діалогу з місцевою громадою, а також проявивши архітектурну «далекоглядність» не передбачивши попередній проїзд до власних подальших новобудов і найголовніше оцінці доцільності забудови на проблемній території, де будівництво не  може провадитись.

Мешканці ЖК «Голосієво» не на камеру розповіли, що фасади збудованих будинках почали давати помітні тріщини та усіювати свої внутрішні двори уламками низькоякісної лицювальної цегли. В той же час, ці гріхи минулого не останні в арсеналі вище вказаного забудовника, адже попередньо з його боку  людям обіцяли, що купуючи квартиру в новому ЖК, вони отримають новенький дитячий садочок. Втім, минуло 10 років, а садочку, лікарні, доступних спортивних майданчиків і державної школи як не було такі і немає до цього дня. Сьогодні двори будинків ЖК «Голосієво» наглухо забиті позбавленими паркомісць автомобілями, а вбите забудовником з боку вулиці Кошового дорожнє покриття замінено лише через дев’ять років і то силами комунальних служб після численних звернень з боку місцевої громади.

Чи не найбільшою «цікавинкою» даної будівельної історії є те, що будь-які документи на будівництво були передані громаді не персонально забудовником, а через охорону будівельного майданчику. В той же час, аналізуючи характер цих документів, виявили, що ці документи надають право лише на підготовчі роботи, а саме розчистка від сміття та дерев. А от риття котловану - це вже будівельні роботи, на які дозволу немає. Іншим документом, який володіє забудовник це договір оренди даної земельної ділянки до 2020 року.

Розуміючи неоднозначну «респектабельність» та особливу «договороздатність» забудовника, громада приватного сектору чітко зауважила  забудовнику не пустити через свої двори спеціалізовану будівельну техніку за жодних умов. Можна було надіятись, що з боку забудовника отямляться і вийдуть на предметний діалог з громадою з чітким розумінням першого його будівельних цілей і головне правового та екологічного схвалення його будівельних намірів.

 

Проте сталось навпаки. Виїзди з потенційного ЖК вирішили зробити в  сторону, де забудовника ще не настільки знають - в вузькі проїзди індивідуальної садибної забудови, які не передбачають рух важкої будівельної техніки. І це все при тому, що існують інші, менш конфліктні, але затратні шляхи організації транспортно-пішохідного руху. Крім на літній період додалась ще й активна фаза будробіт. Останні за словами місцевих активістів здійснювались без належних дозволів і погоджень. Жителів приватних садив обурювало, що саме їх житловий масив став своєрідною оазою для караванів 30-тонних вантажівок, які рухались по вузьких вуличках без дорожньої інфраструктури, поміж пішоходів, школярів та дитячих колясок і створювали в буквальному сенсі загрозу для безпеки останніх. Таким чином пил, бруд, шум та вібрації, порушення елементарних санітарно-побутових норм та  вимог безпеки стали звичними атрибутами життя місцевої громади.

Примітно, що забудовником у власному проекті не передбачалось створення необхідної для місцевої громади соціальної інфраструктури , яка на сьогодні має гостру актуальність. Зате цілком реальною, якщо проблемна забудова все ж таки буде завершена є перспектива появи додаткових 1500 пішоходів та близько 500 авто на необлаштованих вуличках приватного сектору.

 

Цілком ймовірно, що забудовник вирішив, що мешканці приватного житлового масиву мають прийняти його «будівельну фантазію» та змиритись зі своєю участю статистів в цій історії. Проте, далі, як кажуть, щось пішло шкереберть. Громада почала проявляти свою «стресостійкість» і принциповість в унеможливленні здійснення незаконної забудови.

Зокрема будівельний майданчик з численними порушеннями будівельних норм та законодавства України було заблоковано. Розпочались системні громадські пікети незаконної забудови, чергування містян, щоб не дозволити продовження буд.робіт та звернення до владних структур з метою домогтись підтримки у ліквідації незаконної забудови. На разі місцева громада очікує результативної реакції зі сторони депутатського корпусу Києва, правоохоронців, спеціалізованих архітектурних установ та місцевої влади.

За словами, активіста, члена партії «За життя» Костянтина Іванченка, який підтримав безстрокову акцію громадського протесту проти незаконної забудови біля ЖК «Голосієво»: «Місцева громада має  однозначну правоту свою аргументів щодо не доцільності забудови території, на якій до слова не можна здійснювати жодних великих забудов». Важливим, на думку К.Іванченка, «Місцевій громаді створити із даної ситуації прецедент в рамках всієї країни. Це продемонструє, як і іншим місцевим громадам, що час бути громадо відповідальними громадянами і не погоджуватись, що власне життя та власність стане розмінною монетою для фінансових примх того чи іншого забудовника. А для місцевої та взагалі української влади це може стати уроком, що у діалозі із будь-яким забудовником потрібно проявляти жорстку принциповість і далекоглядність. Умовно кажучи, побудував будинок, побудуй і школу, лікарню, спортивну інфраструктуру,  доступні парко місця і здай на баланс міста чи громади свою забудову без порушення безпекових, архітектурних, протипожежних норм. Вчинить саме так, а не інакше, отже  матимеш сприяння з боку влади на наступні свої будівництва», резюмує політик.

 

Тим часом, місцева громада віддає собі звітність, що «битва» за убезпечення свого життя в приватній садибі буде затяжна, тому налаштовані рішуче і це добре, адже саме за таких умов місцева громада згуртовується та формує нове громадянське суспільство, здатне боронити своє законне право на приватне життя, власний  комфорт та безпеку.

 

Автор матеріалу: журналіст Дмитро Гаврилюк.

Фото та уточнення про перебіг історії: місцева громада

1661
2018-10-02

Додати коментар