Останні новини

Новина

Рік, що вартий десятиліть. Студениківська об’єднана громада довела свою життєздатність

24 грудня мине рік від перших виборів депутатів та голови Студениківської сільської об’єднаної територіальної громади (ОТГ), що на Київщині. До неї, окрім Студеників, увійшли села ще чотирьох сільських рад: Козлів, Переяславське, Сомкова Долина, Соснова та Соснівка. «Вісник» писав про те, як відбувалося об’єднання, за що взялися передусім. Плани були амбітні, але нині насправді вразило, скільки тут встигли зробити за перший рік життя цієї спроможної і перспективної громади.

 

Центр адмінпослуг відкриють завдяки міжнародним проектам 

    У центрі Студеників у вівторок базар з виїзною торгівлею, у сільській раді зранку теж людно. Хтось заодно зайшов за субсидію дізнатися, довідку взяти, соціальну допомогу оформити, подати документи державному реєстратору. За всім цим місцевим людям уже не треба їхати аж до райцентру за 25 кілометрів. Майже так само обслуговують і жителів інших сіл старостинських округів ОТГ. Адміністративні послуги для них стали доступніші. Їх перелік розшириться, покращає організація і комфорт, коли в ОТГ розпочне роботу Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Його облаштують на першому поверсі адмінбудівлі, а службові кабінети сільської ради перемістять наверх.

 

 

    Відколи розпався колгосп, другий поверх колишньої контори стояв пусткою. Нині там уже нові вікна, працює бригада будівельників – замінюють дах, оновлюють внутрішні приміщення. Капітальний ремонт будівлі проводять за рахунок державної субвенції, наданій ОТГ для розвитку інфраструктури – понад 2 млн. грн. Громада як учасник грантового проекту Євросоюзу безкоштовно отримає обладнання для робочих місць адміністраторів ЦНАПу та навчання для персоналу.

     Голова громади Марія Лях, побачивши мою зацікавленість новою відзнакою в її кабінеті – Почесною грамотою Київської обласної ради, показує інше – сертифікат про вступ громади до  Асоціації міст України:

 

 

 

— Це потужна організація і дієва, маємо від них уже значну практичну підтримку. Співпрацювати з ними й надалі громаді буде на користь. Це навчання активу, виїзди в діючі ОТГ для вивчення їхнього досвіду, сприяння нашій участі в різних міжнародних програмах, — розповідає голова.

 

 

 

   Вирушаємо селом на оглядини. Ще на виході до Марії Олександрівни підходять літні люди, щось запитують про своє, радо вітають її з днем ангела. Прямуємо до дитячого садочка, що за пару сотень метрів. Дорогою кожен зустрічний піший чи на авто вітається з головою громади – щиро, з повагою.

 

 

   Марія Олександрівна розповідає про соціальні об’єкти, де проводяться ремонти, оновлюєтьсяматеріальна база. Зауважує, що найбільші труднощі не з проектною документацією, не з коштами, а з організацією тендерів. На окремі об’єкти вони проводили їх по кілька разів.

 

 

— Ну чого можна очікувати від підрядника, який на конкурсі пропонує виконати роботи за суму, що менша проектного кошторису?! – обурюється голова.

 

 

    Визнає, що особливо там, де задіяні державні кошти, без тендерів і закупівель через «Прозоро» не обійтися. Але ці процедури аж занадто затяжні й недосконалі. От і школу в Переяславському доводиться добудовувати в нинішню погоду, бо затяглися тендери. Місцеве самоврядування отримало багато повноважень, хороший бюджет, та ще лишилося немало бюрократичних перешкод, аби цими можливостями громади скористалися сповна і по господарськи ефективно.

 

 

Потреби всіх закладів забезпечує місцевий бюджет  

 

  Три школи і три дитсадки, які є на території громади, перейшли в її управління ще на початку року. У дитсадочку  «Малятко» в Студениках затишно, барвисто і тепло.  Марія Олександрівна зауважує, що цей заклад для громади поки є  найбільшим енергетичним тягарем – автономна газова котельна невиправдано затратна. На наступний рік в ній замінять котли на твердопаливні. Шукають програми співфінансування, аби й утеплити двоповерхову будівлю. Вікна тут замінили раніше завдяки місцевому бюджету, допомозі благодійників. Нині коштом ОТГ встановили енергозберігаючі склопакети в невеликій частині будівлі, яке досі порожніло. Туди невдовзі переселяться сільська бібліотека  та музей.

 

 

    Дитсадочок тут один з найкращих у районі. Ігрові кімнати, спальні, туалети – скрізь досить нове обладнання, меблі, іграшки. Працює три групи, до них записані 62 дитини, відвідує близько сорока. Сюди підвозять діток і з ближніх сіл. Батьківська плата за день становить 12 грн і 18 грн доплачує бюджет ОТГ, а близько десяти дітей з малозабезпечених та багатодітних родин відвідують садок безкоштовно чи за половину плати, передбачено повну пільгу і для батьків-учасників АТО.

 

— Я сказала всім директорам, що віднині на оснащення ніхто не братиме грошей з батьків, — зауважує голова громади.

 

 – Якщо вони самі хочуть чогось, то їхня справа, але всі матеріальні потреби цих закладів забезпечуємо повністю. Ми створимо такі умови життя в громаді, аби дітей у нас більшало!

— Поки ми були в складі районного відділу освіти, батьки справді допомагали нам з миючими засобами, придбанням ще чогось із господарських речей, коментує в. о. завідувачки Наталія Музика

 

 

  Зараз все це маємо від сільської ради. А батьківський комітет свої кошти витрачає на додаткові розваги для дітей.

 

 

Відколи ми перейшли повністю на утримання громади, то стали їздити на професійні наради не в район, а в Київ, де можемо більше дізнатися і навчитися. Для нашої кухні сільська рада купила професійну плиту – дуже задоволені. Очікуємо на обіцяну премію працівникам в кінці року, бо до створення громади її нам ні разу не було. Поки що найбільше коштів, а це 350 тис. грн., громада витралила на усунення припису від «пожежників». Інакше рішенням суду садочок би закрили.  

 

 

— Такий сюрприз ми отримали під час його передачі, — уточнює Марія Лях.

 

 — Це минулорічна історія: після перевірки закладу інспекторами ДСНС був припис про недотримання ряду протипожежних заходів: не оброблене спеціальною речовиною горище, немає кнопки сигналізації і навіть протипожежного щита. Така ситуація, мабуть, у більшості дитсадків, але «під роздачу» потрапив саме наш. Ми виділили гроші і все це зробили. І добре, бо воно  слугує безпеці наших діток.

 

 

   У залі дитсадка іде репетиція танцювального гуртка. Його відкрили півроку тому, роботу хореографа оплачує місцевий бюджет. Вихователі кажуть, що батьки з того дуже радіють, бо їхні дітки можуть  творчо розвиватися.

 

Замість будинку культури буде центр розвитку

 

    Водночас іще два гуртки працюють в будинку культури  – танцювальний для молоді та гурток «Для домашнього затишку». Його керівником запросили Тетяну Бугаєнко, досвідчену майстриню з Центру творчості Березані. Вона двічі на тиждень навчає виготовляти власноруч речі красиві й практичні.

 

— Я відверто здивована, наскільки охоче приходять діти, навіть на канікулах, — каже керівниця. 

 

–  Займається дві групи по 20 дітей, є і хлопчики. Батьки з готовністю купують необхідні матеріали, навіть дехто з мам уже запитував, чи можна і їм приходити на заняття. 

 

    Марія Олександрівна показує невеликий зал на другому поверсі БК, де  буде танцювальний зал для гуртка – там уже нові вікна, невеликий косметичний ремонт, зал відкриють, щойно встановлять опалення. У Студениках величезний БК з глядацьким залом на 450 місць, кілька окремих кімнат. Будівля не занедбана, але не опалюється і потребує капітального ремонту. Голова каже, що шукають якісь гранди, проекти, державні програми, аби отримати співфінансування. Бо ж фахівці оцінили реконструкцію будівлі щонайменше в 7 млн. грн.

 

 

— Упродовж 3-4 років зробимо тут центр розвитку громади,Марія Лях.

 

– Культурний осередок для  людей різного віку, де кожен матиме для себе цікаве дозвілля. Це оживить життя громади, молодь залишатиметься в селі. Готуємося відкрити тут тренажерний зал, придбали на 200 тис. грн. набір сучасного устаткування. Поки зробимо ремонт, тренажери поставили і вони працюють уже в невеликому приміщенні школи.

 

 

 

   Студениківська опорна школа змінилася докорінно і про всі новації варто розповісти окремо. Наразі в ній від громади окрім тренажерів, днями відкривається інклюзивно-ресурсний центр.

 

 

— У нас графік занять дуже щільний, все розписано щохвилинно, — зауважує керівник

тренажерного залу Віталій Зуб.

 

 – Зранку сюди ходять школярі, після обіду – дорослі. Є дві групи, які займаються по черзі, бо щоб тренуватися водночас більше 10-15 людям тіснувато. А охочих багато. З інших сіл нарікають, що вклинитися в наш графік їм складно, а хочуть сюди ходити регулярно.

 

 

— Я сподіваюся, що цю проблему ми частково зможемо вирішити, коли отримаємо «соціальне таксі», — заважує голова громади.

 

 – Транспорт виграли в конкурсі  за однойменною програмою  міністерства соцполітики. Очікуємо на автомобіль, який матиме спеціальне обладнання для перевезення людей з інвалідністю.  Це розширить наші можливості в наданні послуг людям, стануть доступнішими всі інфраструктурні ресурси громади і для мешканців віддалених сіл.  

 

 

 

«Об’єднуватися треба було б раніше»

 

    Далі вирушаємо в Переяславське, де добудовують школу. Спілкуємося і з місцевим старостою.

 

— Я два роки працював сільським головою самостійно, і оце рік старостою, — каже

Михайло Ємельяненко.

 

  —  Роботи не поменшало, єдине що  — втратив фінансову самостійність: досі сам вирішував, куди які кошти спрямувати, а тапер доводиться просити. У громаду ми зайшли останніми і з найбільшим бюджетом – майже 3 млн. грн. Та вони ж нам і вернулися: школу з котельнею добудовують, дитсадок підремонтували, дороги подекуди доробили, хоча й не асфальтові. Треба ще нам реконструювати водомережу. Я був за те, щоб із бюджету ОТГ  гроші на розвиток сіл виділялися залежно від кількості населення, бо в нас його півтори тисячі. А взяти от Сомкову Долину, де живе 400 людей. Ну я розумію,  що на вуличне освітлення вони б самі не спромоглися, а так громадою його зробили, кладовище огородили, дороги висипали, клуб поремонтували. Це все важливо, треба допомагати біднішим. Недавно від ОТГ мене відрядили на Дніпропетровщину, де такі громади створилися давно. Це наша область тут все тормозила, а вони вже ого-го скільки зробили! Подивися я і подумав: якби ми об’єдналися раніше, то мали би більше вигоди, а так багато втратили. Тому іншим зараз треба поспішати і об’єднуватися, бо де  є такі громади,  там і людям краще живеться. 

 

 

 

290
2018-12-10

Додати коментар