Останні новини

Новина

26 березня екоактивісти пікетували Мінприроди та висинули свої вимоги до реформ

Акція “Україна - не сміттєвий полігон!” відбулася 26 березня. Її учасники, активісти та експерти під захохду розповіли про найбільші смітники в Україні на прикладі Львова, Києва та Харкова, а також про недієвість реформи природоохоронного контролю в Україні.

 

Ключовою метою екоспільноти це дієва екологічна та антисміттєва реформа. Серед вимог, які були адресовані Міністерству екології та природніх ресурсів України:

 

  • доопрацювати законопроект про управління відходами та подати його до Верховної Ради України
  • забезпечити законодавче регулювання управління побутовими відходами відповідно до нових підходів поданого законопроекту
  • доопрацювати та подати до Верховної Ради України законопроекти про відходи електричного та електронного обладнання, батарейки, батареї і акумулятори
  • прискорити розробку та оприлюднення інших законопроектів у сфері відходів
  • відкликати законопроект «Про державну природоохоронну службу»

 

За словами, Олени Кравченко, директора МБО «Екологія-Право-Людина": " Україна тоне в смітті. Колись квітуча земля перетворена на суцільний полігон різного виду відходів. Так, за офіційними даними в Україні за 2018 рік (без урахування даних АР Крим та м. Севастополь) утворилось майже 54 млн м3 побутових відходів, або понад 9 млн тонн, які захоронюються на 6 тис. сміттєзвалищ і полігонів загальною площею понад 9 тис. га. І це тільки офіційна статистика. Можемо спокійно множити офіційні цифри як мінімум на 2, щоб отримати більш правдиву картину з побутовими відходами. Не краща ситуація і з небезпечними. Країна швидким темпом рухається до сміттєвого колапсу. І допомогти його вирішити може перший пакет проектів законів впро управління відходами, який потонув у бюрократії міністерства. Потонула і в бюрократичній системі Мінприроди така необхідна реформа з еклогічного контролю, яка невеликою групою з одного юриста пишеться під очільника Мінприроди з метою створення квазіінспекції з усіх існуючих інспекцій під прямим керівництвом власне міністра. Така концепція реформи міняє вивіску, втім не міняє корупційну складову".

 

Інший активіст, Катерина Норенко, аналітик та еколог МБО “Екологія-Право-Людина”, проводячи екскурсію по сміттєвих горах, розповіла, що у всіх сміттєзвалищ є спільні проблеми, і замість закривати по черзі кожен полігон, можна все вирішити стратегічно одним кроком. Для цього потрібно доопрацювати нарешті необхідні законопроекти та запровадити дієвий природоохоронний контроль.

 

Своїми міркуванням про необхідінсть провоадження ефективної екологічної державної політики наголосила і Любов Колосовська, голова руху «Батарейки, здавайтеся» наголосив, що: «У 2019 році ми добровільно об'єднали 4 імпортерів і 2 торгові мережі, щоб збір та переробка батарейок оплачувались із доходів від продажів, як у Європі. Але це лише 1 % всіх батарейок, які викидаються в Україні. Для маштабних результатів ми вимагаємо прийняти закон, який зробить модель розширеної відповідальності виробника обов'язковою для всіх компаній в Україні».

 

На громадській акцій був запрошений і Остап Єднак, народний депутат України, який наголосив, що парламент вже декілька років чекає на законопроект про відходи. Його відсутність гальмує розвиток інфраструктури поводження з відходами та реалізації стратегії.

 

Чи стане сил в парламенту не захленутись виборчою ейфорією і вже до кінця роботи ВРУ 8го скликання прийняти законопреокти прийняття,я ких вимагає громадськість та здоровий глузд, який орієнтує на те, що чим безпечнішою в еколоігчному плані буде Україною, тим здоровіші, а отже конкурентніше будуть українці, залишається риторичним. Залишається надіятись на здоровий глузд українських політиків та урядовців, які не протирають штанці чи плаття, а дійсно працюють над впровадженням ефективної державної політики в тому числі екологічної. Перекоанні, що громадськості не всерівно на еколоігчну ситуацію, і саме від неї залежить чи почують це громадське занепокоєння можновладці.

88
2019-03-26

Додати коментар