Останні новини

Новина

Кількість жінок у новому скликанні парламенту зросте

До нового складу парламенту може пройти 15-18% жінок, що перевищує показник чинної Верховної Ради з 12% депутаток. Про це повідомила координаторка громадського альянсу «Політична дія жінок» Ірина Тишко під час презентації дослідження «Парламентські вибори 2019 і гендерна рівність у виборчому процесі» у Києві.

 

За її словами, більшість політичних партій, яким соціологічні служби пророкують перемогу, брали до уваги принцип рівності у формуванні виборчих списків.

«Незважаючи на те, що попередньому парламенту не вистачило політичної волі запровадити квоти у виборче законодавство, на цих виборах є приклади того, як політичні сили використали внутрішньопартійні квоти та добру волю, аби надати жінкам більше місць не лише загалом по списку, а й у його прохідній частині. Можна сміливо сказати, що це стало однією із ознак цьогорічних перегонів», — відзначила Тишко.

 

Зокрема, «Слуга народу» має у партійному списку 65 жінок, що складає трохи більше 32% від загальної кількості кандидатів у списку.

 

 

«Європейська солідарність» веде у парламент 29 жінок (28% списку).

 

 

Серед 176 кандидатів партії «Голос» 49 жінок — це майже 28% списку.

 

 

У списку «Батьківщини» з 206 осіб — 61 жінка, а це майже 30%.

 

 

60 жінок з 184 кандидатів йдуть за списком «Опозиційної платформи - За життя», що становить майже 33%.

 

 

«Партії більш ретельно підходили до формування прохідної частини списків, туди вперше за тривалий час не потрапили  жінки – зірки української естради. Це говорить про те, що потроху жінки відвойовують свій вплив на політичні процеси через активну професійну громадську та політичну діяльність», — підкреслила Тишко.

 

Проте, як зауважила експертка, всі згадані вище політичні партії не готові ризикувати та висувати жінок на мажоритарних округах: з 3164 кандидатів, які йдуть по мажоритарці, лише 408 — жінки, а це близько 13%.

 

Найбільше жінок у мажоритарних округах висунула «Європейська солідарність» — 24. На другому місці Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» — 20 жінок. За ними слідує «Слуга народу» — 19 та партія «Голос» — 18 жінок. Найменше жінок серед мажоритарників йде від «Опозиційної платформи - За життя» — 16. Від інших політичних партій висуваються 76 жінок, а от найбільше кандидаток — самовисуваниці: їхня кількість сягає 235 осіб.

Усього ж до нового парламенту балотуються 1316 кандидаток — як у списках партій, так і в мажоритарних округах. Отже, жінки складають майже 23% від загальної кількості кандидатів.

 

Партії, що дотрималися гендерних квот при формуванні списків, можуть очікувати на фінансову підтримку держави.

«Українські квоти працюють за методом пряника. Додаткове фінансування від держави на свій розвиток отримують ті партії, які дотримуються представлення 30% і вище жінок у парламенті. Загалом йдеться про солідну суму. Цього року очікується близько 60 мільйонів гривень (10% від всього фінансування партій з держбюджету). Ці гроші розподіляться поміж партіями, що фактично пройдуть у Верховну Раду, маючи у своєму списку третину депутаток», — коментує ситуацію експертка з недискримінації Центру прав людини ZMINA Ірина Виртосу.

 

Цього року, згідно з попередніми оцінками та рейтингами партій, на додаткову підтримку від держави можуть розраховувати партії «Європейська солідарність» та «Голос» — близько 30 мільйонів гривень кожній. У чинному складі парламенту додаткове фінансування за дотримання гендерної квоти отримала «Самопоміч», яка провела до парламенту 8 жінок із 26 народних депутатів у своєму списку (31%).

 

 

Утім, правозахисниці зауважують: йдеться не лише про кількість жінок в Раді, а й про їхню включеність у процеси прийняття рішень. Існує потреба у просуванні гендерної рівності у парламенті. Однак на заваді процесу об'єднання захисниць і захисників жіночих інтересів може стати різна партійна ідеологія.

Як зазначила голова громадської організації «Ліга захисту прав жінок «Гармонія рівних» Олександра Голуб, новий парламент повинен забезпечити комплекс стратегічних рішень: рівний доступ жінок і чоловіків до економічних ресурсів, протидію сексизму й домашньому насиллю.

 

«Потрібно створити умови для рівноправного представництва обох статей у владі. Це запровадження щонайменше 30-відсоткової квоти для однієї із статей у наглядових радах державних підприємств та дієві санкції за недотримання політичними партіями 30-відсоткової гендерної квоти у своїх списках на виборах. Окремим блоком варто розглянути посилення відповідальності медіа та рекламістів за сексистський контент», — сказала вона.

 

Центр прав людини ZMINA

359
2019-07-12

Додати коментар