Останні новини

Новина

Сто днів Президента Володимира Зеленського

28 серпня 2019 року в Українському кризовому медіа-центрі відбулась прес-конференція на тему: «Сто днів Президента Володимира Зеленського», яка була організована Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та «Виборча рада.UA».

 

Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 8 по 20 серпня 2019 року. Опитування проводилося в 103 населених пунктах у всіх областях України. Усього було опитано 2040 респондентів.

 

За результатами опитування основними мотивами голосування на президентських виборах були: ідеї та пропозиції кандидатів (23,5%), можливості кандидата забезпечити мир на Донбасі (20%) та привабливість особистості (16%). Головну причину непередбачуваної перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах громадяни вбачають у тому, що люди хотіли радикального оновлення влади - так вважають 55% опитаних. Окрім того, до вагомих чинників опитані віднесли небажання людей, щоб президентом залишався Петро Порошенко (39%), і те, що Зеленський - «нове обличчя», не задіяний в корупції та інших подібних речах (34%).

 

Основними мотивами голосування за партії на парламентських виборах були: ідеї та пропозиції (25%), лідери (29%), бажання підтримати новообраного президента (14%), прагнення до оновлення (11%). Особливою була мотивація голосування за партію «Слуга народу», де головним мотивом було бажання підтримати президента, щоб він мав сильну партію у Верховній Раді (26%), ще для 19% мотивом голосування за цю партію було прагнення оновлення політики. Абсолютна більшість виборців (91%) вважає, що вони зробили правильний вибір на виборах Верховної Ради.

 

Більшість обраних депутатів ніколи не займалася політикою, і ставлення до цього у громадян не однозначне: 35% вважають це позитивом, бо це забезпечить повне оновлення політики, 25% розцінюють це як негатив, бо непрофесійні люди не зможуть кваліфіковано вирішувати проблеми країни, а на думку 26%, це може бути і позитивом, і негативом, залежно від того, чи будуть ці новообрані депутати вчитися.

 

Телебачення було основним інформаційним джерелом (72%) під час виборчої кампанії для виборців майже всіх вікових груп, за винятком наймолодшої: 89% - у групі старше 60 років, 82% - у групі 45-60 років, 62% - у групі 30-44 роки. Для виборців 18-29 років основну роль відігравали Інтернет-сайти (60%), хоча й частка телебачення була значною - 52%, ще 46% - соціальні мережі. Серед партій-переможців виборів найбільше користуються соціальними мережами виборці партій «Слуга народу», «Голос», «Європейська солідарність» та значно менше - виборці «Батьківщини» та «Опозиційної платформи - За життя».

Виборці, які віддали свій голос різним політичним силам, довіряли різним телеканалам: серед виборців «Слуги народу» найбільшу довіру мав телеканал «1+1» (53%), далі - «Інтер» (34%), «Україна» (25%), проте 20% не довіряли жодному з телеканалів. Виборці партії «Опозиційна платформа - За життя» найбільше довіряли «112 каналу» (48%), телеканалам «Інтер» (46%) і NewsOne (35%); виборці «Батьківщини» - телеканалам «1 + 1» (44%), «Інтер» (39%), «112 канал» (27%), «Україна» (27%); виборці «Європейської солідарності» - «1+1» (34%), «5 канал» (32%), «Прямий» (29%%).

 

Перші кроки Президента Зеленського та його команди позитивно оцінюють 63% громадян, негативно - 13%, ще 24% не визначилися. Позитивні оцінки переважають в усіх регіонах України: Західному (72%), Центральному (65%), Південному (48%) та Східному (64%). Переважно позитивно оцінюють перші кроки Зеленського і представники усіх вікових груп, особливо - молоді (76%).

 

За останні чотири роки сьогодні українці найбільше впевнені в успіху реформ в Україні (70%, із них 26% впевнені в успіху і ще 44% загалом вірять, хоч і мають певні сумніви). Зовсім не вірять в успіх реформ зараз 6% громадян (для порівняння: у липні 2015 року таких було 30%, у травні 2016 р. - 28%, у жовтні 2017 р. - 40%). Загалом Інтернетом в Україні користуються 68% громадян, не користуються 32%. Рівень користування Інтернетом прямо залежить від віку: серед молоді віком до 30 років користуються Інтернетом 94%, у віковій групі 30-44 роки - 90%, у віковій групі 45-59 років - 69%, у віці 60 років і старше - 30%.

 

Загалом експерти оцінили діяльність Володимира Зеленського в перші 100 днів на посаді Президента у 3,7 бала за 10-бальною шкалою. Для порівняння, перші 100 днів Президента Петра Порошенка були оцінені експертами у 6,3 бала. Діяльність Віктора Януковича в 2010 році за аналогічний період експерти оцінили у 2,7 бала.

 

Найголовнішим успіхом Володимира Зеленського у перші 100 днів перебування на посаді експерти вважають розпуск парламенту та подальший успіх партії «Слуга народу» на позачергових виборах до Верховної Ради України, що дозволило сформувати однопартійну більшість. Відзначають експерти також і зовнішньополітичні зусилля Президента: перші закордонні поїздки, налагодження контактів із лідерами країн ЄС, Канади, заплановану зустріч із Президентом США. Такі кроки засвідчили збереження прозахідного зовнішньополітичного вектору. Серед успіхів названо також ініціативи Президента щодо мирного процесу на Донбасі: активізація Мінського процесу, зусилля щодо проведення переговорів у Нормандському форматі, певні зрушення у питанні обміну заручниками тощо. Відзначають і певні заяви та кроки, які дають надію на продовження реформи правоохоронних органів.

До невдач Президента експерти найчастіше відносять окремі кадрові призначення та призначення на державні посади за принципом не професіоналізму, а особистого знайомства та лояльності. Те саме стосується і включення людей з неоднозначною репутацією у партійний список «Слуги народу». Відзначають експерти і зовнішньополітичні невдачі - зокрема, недостатність зусиль щодо протидії поверненню Росії у ПАРЄ, відсутність ініціативи щодо посилення санкцій проти РФ за невиконання рішення щодо звільнення українських моряків та видачу паспортів в окупованому Донбасі. До перших невдач Президента відносять і стиль його поведінки під час публічних зустрічей у регіонах та неефективність кроків з припинення вогню на Донбасі.

 

У внутрішній політиці, на думку експертів, Президент Зеленський має сконцентруватися на трьох пріоритетних напрямах. По-перше, реформування потребує антикорупційна політика держави - Президент повинен сприяти перезапуску відповідних органів та успішному запуску Вищого антикорупційного суду, що забезпечить невідворотність покарання. Другий пріоритетний напрям діяльності Президента є більш короткотерміновим та випливає з перемоги на парламентських виборах партії «Слуга народу». У найближчому майбутньому. Президент має якнайшвидше внести пропозиції кандидатур прем’єр-міністра і міністрів, що належать до його сфери повноважень, і разом із ВРУ сформувати уря, на засадах професіоналізму. Те саме стосується й інших посад - висунення пропозицій Генерального прокурора, Голови СБУ та Національного банку тощо. По-третє, Президент має сприяти продовженню реформи правоохоронних органів: судів, СБУ, прокуратури. Ще один важливий пункт - представлення програми, яка дасть змогу сформувати уяву про бачення Президентом цілей та змісту державної політики у різних сферах суспільного життя.

 

Стосовно зовнішньої політики, то тут основне завдання - протистояння агресії Росії всіма доступними дипломатичними методами. Це і робота над втриманням та посиленням санкцій проти Росії, і збереження антипутінської коаліції задля звільнення Донбасу та Криму, а також українських політв’язнів і полонених. Усі інші завдання великою мірою виходять з попереднього. Це стосується налагодження співпраці з основними партнерами, зокрема США та ЄС, необхідності домогтися прогресу у Нормандському форматі, залучення до нього нових гравців, більш проактивна роль України у цьому форматі. Високий пріоритет експерти надали також європейській та євроатлантичній інтеграції, де кінцевою ціллю має бути вступ України до цих об’єднань.

 

69
2019-08-30

Додати коментар