Викиди від транспортного сектора вносять основний внесок у зміну клімату - близько 14% річних викидів (включаючи гази, які не є CO2) і близько чверті викидів CO2 від спалювання викопного палива. Ще більш актуально: в той час, коли глобальні викиди повинні знижуватися, транспортні викиди зростають, при цьому підвищення ефективності транспортних засобів компенсується збільшенням загального обсягу поїздок.

Візьміть США в якості прикладу. Після того, як викиди, пов'язані з транспортом, досягли свого піку в 2005 році, викиди пішли на спад, і з 2012 року щорічно збільшуються. У 2017 році транспортний сектор вперше перевершив електроенергетичну галузь в якості найбільшого в США джерела викидів парникових газів. Що стосується видів транспорту, 72% світових транспортних викидів походить від дорожніх транспортних засобів, на які припадає 80% зростання викидів.

Викиди також збільшилися в інших видах транспорту, таких як міжнародна авіація, внутрішня авіація і міжнародні і прибережні перевезення. Основним винятком є залізниці; Завдяки значній частці електрики викиди на залізничному транспорті фактично скоротилися. З точки зору географії транспортні викиди в основному надходять з країн з доходами вище середнього і з високими доходами. Десять країн з найбільшими викидами від транспорту в 2018 році були (в порядку убування): Сполучені Штати, Китай, Росія, Індія, Бразилія, Японія, Канада, Німеччина, Мексика і Іран. Разом ці країни забезпечили 53% світових транспортних викидів в 2018 році (рис.1).

Джерело: Climate Watch

Щоб утримувати підвищення температури в межах діапазону, моделювання Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) передбачає, що викиди при транспортуванні повинні досягти максимуму приблизно до 2020 року. Перехід до транспорту з нульовими викидами є вирішальним кроком на шляху до придатного для життя майбутнього. Щоб досягти цього, потрібно впровадити комплексний набір поліпшень, які стосуються чистого палива, ефективності транспортних засобів, того, як ми будуємо міста і як ми переміщаємо людей і товари.

В даний час близько 1 з 5 національних кліматичних планів, представлених в рамках Паризького процесу (PPMC TRANSPORT), включають кількісні цілі щодо пом'якшення впливу на транспорт. Невелика частина з них включає цілі для громадського транспорту і електромобілів. Країни повинні визначити цілі і плани транспортного сектора у своїх довгострокових стратегіях. З 13 вже поданих довгострокових стратегій 12 включають стратегії транспортного сектора; 11 включають стратегії електрифікації, десять для громадського транспорту і дев'ять для нової мобільності.

Нова транспортна мобільність може інтегрувати досягнення в областіелектричних, автономних і керованих технологій. Дослідження показують, що якщо міста охоплять автоматизацію та електрифікацію, вони зможуть скоротити викиди транспорту на 80%. І хоча викиди від транспорту становлять понад 15% світових викидів і вони, як очікується, будуть рости швидкими темпами, все ще залишає багато можливостей зробити транспорт чистішим.

Маріна ЗАПАРАНЧУК

студентка, політолог,

НПУ імені М.П. Драгоманова